Престижність професій

ІСПП НАПН України
м.Київ 04070
вул. Андріївська, 15
каб. 9
telephone icon(044) 425-24-08  
(приймальня)
Михайло Найдьонов

Михайло Найдьонов

Презентація навчального комплекту для студентів "Психологія професійного самоздійснення" у складі монографії "Психологія престижності професій" (Найдьонов М. І.), навчального посібника "Соціально-психологічні чинники престижності професій: підготовка молоді до активного самоздійснення на сучасному ринку праці" (за наук. ред. Найдьонова М. І., Григоровської Л. В.) та Інтернет-ресурсу http://profprestige.org.ua

21–23 жовтня 2014 р. Міжнародний форум-презентація "Інноватика в сучасній освіті".

Відбудеться 5-6 листопада 2014 року
в приміщенні Інституту соціальної та політичної психології НАПН України за адресою:
м. Київ, вул. Андріївська, 15.

29 жовтня 2014 р.

Національна академія педагогічних наук України.

Методологічний семінар "Концептуальні засади професійного розвитку особистості в умовах євроінтеграційних процесів".

Соціально-психологічні основи професійного самоздійснення

 Найдьонов Михайло Іванович, доктор психологічних наук, провідний науковий співробітник лабораторії суспільно-політичних процесів Інституту соціальної та політичної психології НАПН України;

Григоровська Любов Володимирівна, кандидат педагогічних наук, доцент, учений секретар Інституту соціальної та політичної психології НАПН України;

Найдьонова Любов Антонівна, доктор психологічних наук, старший науковий співробітник, заступник директора з наукової роботи, завідувач лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти Інституту соціальної та політичної психології НАПН України

Запрошуємо ЗМІ на презентацію Інституту професійних кваліфікацій.

У Федерації роботодавців України відбудеться ПРЕЗЕНТАЦІЯ ІНСТИТУТУ ПРОФЕСІЙНИХ КВАЛІФІКАЦІЙ.

Інститут, по суті, унікальний для України та, в цілому, для Європейського регіону, адже він бере на себе виконання завдань держави по формуванню та розвитку системи професійних кваліфікацій і стандартів. Для чого роботодавці ініціюють створення Інституту професійних кваліфікацій? На фінансування системи освіти у 2013 році в Україні було витрачено більше 50 млрд. грн. державних коштів. Крім цього, за оцінками Федерації роботодавців України, бізнес, з метою професіоналізації набутих знань та компетенцій випускників навчальних закладів додатково витрачає понад 1 млрд. дол. США щорічно. Інститут професійних кваліфікацій покликаний створити та підтримати площадку для узгодження інтересів у взаємовідносинах між ринком праці та сферою освіти чотирьох основних зацікавлених сторін: людини – бізнесу - системи освіти - держави. Інститут проводитиме специфічні дослідження у сфері ефективності державного замовлення на підготовку кадрів, можливості запровадження платної освіти, зокрема, вищої, ваучеризації освіти, забезпечення якості надання освітніх послуг, незалежного підтвердження знань та навичок особи. У презентації Інститут професійних кваліфікацій візьмуть участь: Олексій Мірошниченко – президент Інституту, заступник Голови Федерації роботодавців України, Лілія Гриневич - голова Комітету ВРУ з питань науки та освіти, Сергій Притоманов – член Правління Інституту, генеральний директор Федерації металургів України, Родіон Колишко – директор Інституту, директор департаменту розвитку трудового потенціалу Федерації роботодавців України, а також представники бізнесу.

Четвер, 11 вересня 2014, 11.00

Адреса: Київ, вул. Михайла Коцюбинського, 1, зал засідань, 4-й поверх.

З питань акредитації преси звертайтесь за телефоном  251-70-48, 095 334-19-00

Источник: http://fru.org.ua/ua/events/zaproshuiemo-zmi-na-prezentatsiiu-instytutu-profesiinykh-kvalifikatsii

Четвер, 03 липня 2014 11:04

Про нас

Найдьонов М.І. доктор психологічних наук, старший науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, провідний науковий співробітник, керівник теми.

Організаційна  та громадська діяльність:

1. Член європейської асоціації організаційних психологів. Член міжнародної громадської асоціації політичних психологів. Член асоціації політичних психологів України.

2. Ведеться активна взаємодія з уповноваженим представником Президента України з прав дитини Павленком Юрієм Олексійовичем.

3. Співорганізатор і учасник громадських круглих столів в межах проблеми «Ризиків телебачення для дітей».

4. Організатор та учасник громадських діалогів по створенню профілів схильності до предмету працю.

5. Член  міжвідомчої робочої групи з розробки та впровадження національної системи позначок для захисту дітей від інформації, що може шкодити  їхньому здоров'ю і розвитку, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Григоровська Любов Володимирівна, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, вчений секретар Інституту соціальної та політичної психології НАПН України

Череповська Наталія Іванівна, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології НАПН України

Костюченко Любов Данилівна, старший науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології НАПН України

Мелещенко Оксана Миколаївна, науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології НАПН України

Коваль Руслана Валеріївна, молодший науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології НАПН України

Товстокора Юлія Віталіївна, молодший науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, працює над темою кандидатської дисертації "Групова рефлексія як чинник професійного становлення майбутніх психологів", керівник д. психол. н. Найдьонов М. І.

 

Тема 2013-2015 р.
Моніторинг чинників професійного самовизначення молоді в умовах упровадження Національної рамки кваліфікацій
Мониторинг факторов профессионального самоопределения молодежи в условиях внедрения Национальной рамки квалификаций
Monitoring of the factors of professional self-determination of youth in the conditions of implementation of the National Qualifications Framework
Номер держреєстрації: 0113U002135

Проведення моніторингу престижності професій, розроблено програму та удосконаленні методики дослідження особливостей професійного вибору молоді з урахуванням упровадження Національної рамки кваліфікацій, інтенсифікації отримання орієнтирів професіоналізації студентами на етапі вивчення вступу до спеціальності. Розроблена програма експериментального вивчення групової рефлексії як чинника професійного самовизначення майбутніх психологів та обґрунтування достатності передбачених нею ліній аналізу для  виявлення локалізації групової рефлексії і впливу цієї локалізації на ефективність професійного самовизначення. Обґрунтовані структуру мультимедійного посібника з оптимізації вибору професії. Опрацьовано наукові джерела з проблематики професійного самовизначення, проаналізовані концепції та структури Національної рамки кваліфікацій в контексті проблематики самовизначення. Здійснено теоретичний аналіз зарубіжних та вітчизняних досліджень та визначено на його основі ролі престижності професій як чинника професійного самовизначення молоді. Розроблено електронний ресурс дослідницького інструменту і інструменту взаємодії з користувачем.Організовано та проведено всеукраїнське репрезентативне опитування дорослого населення та учнів випускних класів загальноосвітніх шкіл.

Розроблення програму дослідження моніторингу чинників професійного самовизначення молоді в умовах упровадження національної рамки кваліфікацій. Проаналізовано світовий та вітчизняний досвід класифікацій професій: International Standard Classification of Occupations, Національний класифікатор України (Класифікатор професій ДК 003:2010); Загальноросійський класифікатор зайнятості), та ін. Виділено соціально-психологічні складові професійного самоздійснення в умовах упровадження національної рамки кваліфікацій: психологічний статус, рівень домагань, індивідуальна диференціальна діагностика, динамізм. Визначені індикатори чинників професійного самовизначення молоді, серед яких: знання (Knowledge), вміння/навички, досвід (Skills), особистісні і професійні якості (Personalandprofessionaloutcomes), автономія і відповідальність (творчість) (Autonomyandresponsibility), вміння вчитися (Learningcompetence), навички спілкування (Communicationandsocialcompetence), професійні якості (Professionalandvocationalcompetence). Розроблення концепції електронного ресурсу як дослідницького інструменту і інструменту взаємодії з користувачем. Обґрунтовано структуру мультимедійного посібника з оптимізації вибору професії в умовах упровадження Національної рамки кваліфікацій на основі стратегії відстеження динаміки рейтингу престижності професій. Науково-дослідна робота здійснюватися відповідно до таких нормативних документів: Національної рамки кваліфікацій (Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1341), Законів України “Про наукову і науково-технічну експертизу”, “Про інноваційну діяльність”, Державного стандарту України ДСТУ 3973-2000 “Система розроблення та поставлення продукції на виробництво. Правила виконання науково-дослідних робіт. Загальні положення”, інших науково-правових актів, що регулюють відносини в науковій сфері (Найдьонов М. І.).

Опрацьовано наукові джерела з проблематики професійного самовизначення, проаналізовані концепції та структури Національної рамки кваліфікацій в контексті проблематики самовизначення. Розглянуто інтерпретації та змістовні ознаки категорій "компетенція" та компетентність. Зроблено узагальнення відносно інформації, діяльності та взаємодії, як засобів формування компетентностей в процесі реалізації навчальних програм. Розглянуті моделі компетентностей та запропоновані етапи проектування критеріїв якості освіти. Внесено пропозиції до розроблення програми та анкети дослідження, з урахування уніфікованості моделей компетентностей (Свинаренко Р. М.).

Розроблено електронний ресурс дослідницького інструменту і інструменту взаємодії з користувачем. Проведено аналіз систем он-лайн опитування, в межах якого обрано базове середовище проведення опитувань limesurve. Уточнено функціональні вимоги до системи проведення он-лайн опитувань: http://limesurvey.ects.org.ua/ . Підготовлено методичні рекомендації щодо створення опитувань у системі limesurve. Виконано аналітичний огляд ресурсів пов’язаних з питаннями формування та функціонування компетентностей у соціумі (Богачков Ю. М.).

Організовано та проведено всеукраїнське репрезентативне опитування дорослого населення (2200 осіб) та учнів випускних класів загальноосвітніх шкіл (2404 особи). Здійснено математичну обробку емпіричних даних та їх статистичний аналіз. На основі аналізу даних опитування зроблено моніторинг професійного самовизначення молоді в умовах упровадження національної рамки кваліфікацій (Череповська Н. І., Костюченко Л. Д., Обухова Н. О.).

Складено бібліографічний опис проблематики професійного самовизначення, розглянуто угрупування підходів до використання Національної рамки кваліфікації, які можуть впливати на професійне самовизначення. Виявлено неповноту "покриття" освітньої послуги в Україні відповідно до очікувань її споживачів щодо можливості скористатися результатами навчання, що звужує поле професійної самореалізації, посилюючи тим самим ситуацію невизначеності. Взято участь у розроблені методологічного інструментарію дослідження чинників професійного самовизначення молоді в умовах упровадження національної рамки кваліфікації. Розроблена програма експериментального вивчення групової рефлексії як чинника професійного самовизначення майбутніх психологів та обґрунтування достатності передбачених нею ліній аналізу для  виявлення локалізації групової рефлексії і впливу цієї локалізації на ефективність професійного самовизначення. Виявленні методи для констатуючої частини дослідження професійного самовизначення молоді яка обирає професію психолога, виходячи по-перше, що суб'єкт в процесі навчання спрямований на суб'єктивне осягнення власного професійного самовизначення; по-друге, що на етапі навчання у майбутніх психологів уявлення про реалізацію себе в професії є скоріше ідеалізованими, ніж операціоналізованими; по-третє, що професійне самовизначення при навчанні розглядають, насамперед, на підставі трьох основних критеріїв: організаційного, діяльнісної-творчого, результативно-професійного. Підготовлено матеріали до довідкового бюлетеня. (Товстокора Ю. В.)

Результати виконання науко-дослідницької роботи відображено у 11 публікаціях загальним обсягом 18 друк. арк. Серед опублікованих праць 1 монографія, 1 навчальний посібник, 1 інформаційний бюлетень.

1. Найдьонов М.І. Психологія престижності професій : монографія / М. І. Найдьонов ; Ін-т соц. та політ. психології НАПН України. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. – (5,0 д.а.).

2. Соціально-психологічні чинники престижності професій : підготовка молоді до активного самоздійснення на сучасному ринку праці : навчальний посібник для студ. вищих навч. закладів / М. І. Найдьонов [та ін.] ; за заг. ред.. М. І. Найдьонова, Л. В. Григоровської ; Ін-т соц. та політ. психології НАПН України. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. – 241 с. (8,0 д.а.)

3. Моніторинг чинників професійного самовизначення молоді в умовах упровадження національної рамки кваліфікацій : інформаційний бюлетень. Жовтень’2013 / М. І. Найдьонов ; упорядник О. М. Лисенко, Ю. В. Товстокора ; Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, – К. ,  2013. – (2 д.а.).

4. Найдьонов М. І. Уявлення про сходини влади в системі професій як чинник регулювання ринку праці в Україні / М. І. Найдьонов // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. – Т. 12. Психологія творчості. – Вип. 16. – К. : Видавництво "Фенікс". – С. 305-316. (0,5 д.а.)

5. Товстокора Ю. В. Програма дослідження групової рефлексії як чинника професійного самовизначення майбутніх психологів / Ю. В. Товстокора // Наукові студії із соціальної та політичної психології : Зб. Статей / НАПН України, Ін-т соціальної та політичної психології; Редкол. : С. Д. Максименко, М. М. Слюсаревський та ін. – К. : Міленіум, 2013. – (0,5 д.а.)

Результати дослідження у звітному році представлено на міжнародній конференції, присвяченій 80‐літтю А. В. Брушлінського (м. Москва, РФ); IX міжнародному науково-практичному міждисциплінарному симпозіумі "Рефлексивні процеси і управління" (м. Москва, РФ); Європейській конференції з інформаційної грамотності (Стамбул, Туреччина); міжнародній конференції "Актуальні проблеми психології" (м. Київ); всеукраїнській науково-практичній конференції "Професійне самоздійснення молоді в умовах упровадження в Україні національної рамки кваліфікацій"; ІІІ всеукраїнському науково-практичному семінарі "Професійна орієнтація: теорія і практика"; методологічному семінарі НАПН "України з питань медіаосвіти та медіапсихології"; ХІХ щорічній науковій конференції Інституту соціальної та політичної психології НАПН України "Соціальна і політична психологія сьогодні: здобутки, проблеми, нові рубежі".

Тема 2010-2012 р.
Науково-методичні засади відстеження динаміки престижності професій, що користуються попитом на ринку праці
Научно-методические основы отслеживания динамики престижности профессий, пользующихся спросом на рынке труда
Scientific and methodic bases of the monitoring  of dynamics of prestige occupations which are in great request in the employment market
Номер держреєстрації: 0110U002242

Проаналізовано вітчизняний і зарубіжний досвід вивчення динаміки престижності професій, що користуються попитом на ринку праці. Удосконалено методику оновлення списку професій для організації моніторингу динаміки та чинників престижності професій, що користуються попитом на ринку праці в Україні, запропоновано критерії і формули, які розширюють класифікацію професій за предметом праці з урахуванням ступеню невизначеності  і трансформацій сучасних професій. Здійснено відстеження основних тенденцій в динаміці рівня престижності професій, що користуються попитом на ринку праці. Проведено три масових опитування дорослого населення України і учнів 9-11-х класів загальноосвітніх шкіл, у яких взяли участь 5080 осіб. Виявлено та описано особливості вибору професії і розуміння престижності професій дорослими та шкільною молоддю як носієм потенційної професійної свідомості, виокремлено основні тенденції динаміки престижності професій та чинників, що її зумовлюють, протягом останніх чотирьох років. Розроблено структуру групового сфокусованого інтерв’ю щодо професійного вибору в сучасних умовах та взаємодії престижності, конкурентності і дефіцитарності професій, опитано школярів на Сході, Півдні, Заході і Центрі України. Розроблено методичні засади використання мобільної мультимедійної технології оцінки престижності професії. Проведено статистичний аналіз даних моніторингу престижності професій для підтвердження системи гіпотез. Виявлено два класи професій (клерки і малокваліфіковані робітники), що мають статистично значущу стабільність показників оцінки престижності. Підготовлено рукописи монографії, навчального посібника, випущено три інформаційні бюлетені.

Здійснено аналіз досвіду вивчення престижності професій у зарубіжних дослідженнях за останні 90 років. Виокремлено дві хвилі популярності дослідження престижності професій: 1) з кінця 1960-х до 1980-х років – у межах соціології з позицій дослідження соціальних статусів та стратифікації суспільства; 2) з початку тисячоліття донині – як міждисциплінарний підхід з поглибленим вивченням психологічних механізмів. Виокремлено тематичні зони, в яких найактивніше розробляється міждисциплінарна проблема престижності професій у світі: контекст формування економічних понять і регулювання ринку праці, роль мотивації та самоповаги при професійному виборі, кроскультурні і територіально-регіональні аспекти внутрішньої економічної політики та міграційних процесів, проблеми гендерних і вікових відмінностей, диференціація престижності професій у певних галузях. У результаті сформульовано низку гіпотез для дослідження індивідуальних, вікових та гендерних відмінностей в оцінювання престижності професій, а також практичного використання рейтингу престижності як інструменту дослідження широкого кола соціальних феноменів.

Удосконалено методичний інструментарій моніторингу престижності професій. Визначено методичну стратегію оновлення списку професій для організації моніторингу динаміки та чинників престижності професій, що користуються попитом на ринку праці в Україні. Запропоновано відповідну схему дій, яка включає чотири методичні складові: 1) моніторинг статистичних даних Державної служби зайнятості щодо наявних у країні вакансій і термінів їх заповнення для виділення списку найбільш дефіцитарних професій за кожним із класів чинного Класифікатора професій України; 2) аналіз даних попередніх опитувань для включення до оновленого списку десятки найбільш престижних професій і тих, які мають найвищу динаміку зростання престижності; 3) включення певних професій на замовлення (зокрема фахівців освітянського профілю, науковців); 4) включення певних професій, необхідних для корекції та оновлення Українського стандарту престижності професій.

Розроблено блок питань анкети для масового опитування, за допомогою якого операціоналізовано індикатори вибору професій, а саме: восьмикутник Є. Климова, який описує ситуацію першого професійного вибору; складові професійного плану; характеристики інформованості про світ професій; окремі стереотипи масової свідомості у сфері професійного вибору; схильність до певного типу професій (для старшокласників). Запропоновано критерії і формули, які удосконалюють класифікацію професій за предметом праці (Є. Клімова) з урахуванням ступеню невизначеності  і трансформацій сучасних професій. Для уточнення невизначених типів орієнтацій на предмет праці започатковано два нові параметри  класифікації: за ступенем невизначеності (в результаті до класичних додається три типи за ступенем невизначеності схильності до взаємодії із предметом професії); за ступенем інтеграції  типів із провідним «людина-людина» (відповідно утворено два нових типи орієнтації на предмет професії матеріальність предмету праці , що інтегрує схильність до типів "техніка – природа" і віртуальність –  інтегрує два інших типи "знакова система – художній образ"). Уведення цих параметрів дає змогу покращити профорієнтаційну роботу з молоддю на основі механізму вибору професії в діапазоні «доступність-престижність». (Найдьонов М.І.). 

Здійснено моніторинг динаміки престижності професій, що користуються попитом на ринку праці. Проведено три масових опитування дорослого населення України і учнів 9-11-х класів загальноосвітніх шкіл, у яких взяли участь 5080 осіб. Здійснено аналіз емпіричних даних, виявлено особливості вибору професії і розуміння престижності професій шкільною молоддю як носієм потенційної професійної свідомості.

Як і в попередні роки, переважна більшість старшокласників і дорослого населення України вважає, що має більш-менш точні уявлення про престижність професій (91,9% і 80,3% відповідно). Проте динаміка цього показника у дорослих і учнів має відмінності. У 2011 р. частка дорослих, упевнених, що вони мають більш-менш точні уявлення про престижність професій, дещо зменшилась, наблизившись до значень 2008 року (79 %). У кризовому 2009 році  упевненість в розумінні престижності серед дорослого населення мала тенденцію до зниження, а в 2010 році спостерігався її підйом. Така динаміка дає підстави для припущення про зв’язок самооцінки дорослих щодо розуміння престижності професій із визначеністю і стабільністю загальної соціально-економічної ситуації.

Серед старшокласників частка респондентів, які оцінюють себе як таких, що мають уявлення про престижність у 2011 році в цілому зростає. Спостерігаються хвилеподібні її коливання серед старшокласників різного віку: частка тих, хто вважає, що він точно знає, що таке престижність професії, трохи зростає серед  14-літніх (на 1,9 %), значно більше (майже на 6 %) серед 15-літніх, зменшується серед учнів 16-ти років (на 5,2 %) і знову зростає серед 17-літніх (на 3 %).   Відмінність у показниках зумовлена, на наш погляд, різною ситуацією навчання:  розбіжності між учнями 9–11-х класів свідчать про зростання впевненості учнів випускних класів, які готуються до змін в ситуації свого життя (відповідно 38,4%, 35,9% і 44,2%) У цілому серед школярів спостерігалася позитивна динаміка оцінки впевненості в розумінні престижності професій, що збільшує розрив між поколіннями у ставленні до особливостей змін на ринку праці, найбільш виразний на Півдні України.

Відстежено основні тенденції в динаміці рівня престижності професій. Серед високопрестижних професій виявлено тенденцію подальшого зростання престижності професій керуючого банком, судді, директора великого підприємства. Натомість, зменшився в 2011 році рівень престижності таких високостатусних професій як головний бухгалтер, державний службовець, інженер-програміст. Серед інших професій дещо зросла престижність працівників силових структур,  деяких професій промислової сфери – інженерних  (інженер-технолог, інженеа-конструктор) і робітничих (слюсар-сантехнік, фрезерувальник, слюсар-ремонтник, токар, механік), зокрема і вугільної галузі (майстер гірничий, машиніст підземних установок, гірник (шахтар). 

Найбільше зниження оцінок престижності протягом 2010-2011 р. відмічено для професій, що зазвичай асоціюються із низькокваліфікованою працею. Намітилася також тенденція до зниження престижності низки професій економіко-комерційної сфери (економіста, головного бухгалтера, менеджера із збуту, начальника відділу з реклами, касира торговельного залу, експедитора), будівельної (муляр, електрогазозварник),  медичної (молодша медична сестра, лікар-терапевт), транспортної галузей (водій вантажівки, водій автобуса, тролейбуса, трамвая, кондуктор громадського транспорту), низки масових професій сфери послуг (офіціант, перукар-модельєр, бармен).  Неочікувано з огляду на державну кампанію підготовки до Євро 2012 зафіксовано тенденцію падіння престижності таких професій, що мали позитивну динаміку в минулий період: фахівець із готельної справи, фахівець із санаторно-курортної справи, туризмознавець.

Кількісна оцінка громадянами престижності професій сфери освіти загалом не зазнала значних змін: їх престижність протягом 2008–2011 років має середні показники. Уперше в 2011 році потрапила до десятки найбільш престижних професія науковця. Підвищилась престижність професії лаборанта у науковому підрозділі, яка часто стає першою сходинкою в науковій кар’єрі ученого.

Зроблено висновок про те, що означилася тенденція переважного зростання престижності професій виробничої сфери, силових структур, намітилися позитивні зрушення в оцінці престижності професій у сфері науки; стабілізувалося падіння престижності  професій, пов’язаних із законодавством і правочинством; натомість продовжується падіння престижності професій, що асоціюються з політичною діяльністю, означилась тенденція зниження престижності економіко-комерційних професій.

Більшість дорослого населення України (73%) як і раніше визначає престижність професії передусім за рівнем матеріальної винагороди за працю. До найвагоміших чинників престижності професій разом із матеріальним забезпеченням доросле населення відносить: те, що професія дає змогу ні від кого не залежати (у 2011 р. 46,8% респондентів обирають таку альтернативу проти 45,6% в минулому), додає стабільності, упевненості в завтрашньому дні (46,5% проти 48,6%), дозволяє мати привілеї, пільги (40,8% і  40,5%).  Недооцінюється порівняно із світовими традиціями, але має позитивну динаміку такий чинник престижності, як гарна освіта (у 2011 р. його обирають 18,9% дорослих порівняно з  14,1% в 2010 р., що визначає зростання  рейтингового місця на 4 пункти).

Старшокласники, як і дорослі, головним чинником престижності професії вважають чинник матеріальний (73%). Проте школярі на відміну від дорослих громадян більше пов’язують поняття престижності професії з її корисністю для суспільства, передбаченою професією необхідністю приймати впливові рішення, можливістю швидкого кар’єрного зростання і високих професійних досягнень. Натомість менша частка учнів порівняно з дорослими до чинників престижності відносить можливість отримання пільг і привілеїв (на 16,2%).

Зміни в уявленнях про престижну професію серед дорослих полягають у тому, що збільшується значення чинників: дає можливість впливати на думки і погляди багатьох людей , потребує непересічних здібностей, через що не всі можуть її опанувати, потребує тривалого часу для її опанування, гарної освіти. Натомість, зменшується значення чинників: дає змогу реалізувати творчі здібності, працювати в комфортних умовах.

Помітні прогресивні зміни в розумінні престижності професій відбуваються серед старшокласників, які стануть віковою когортою, що протягом наступних 5 років увіллється в ринок праці: якщо в 2010 р. приблизно кожен п’ятий старшокласник вважав, що престижність професії визначається гарною освітою, то в 2011 році частка тих, хто так вважає, становила майже третину від загальної кількості опитаних (31,4%).

Серед соціальних аспектів престижності професій для дорослого населення найвагомішим у 2011 р. є трансгенераційний компонент родинного прагматизму – здатність престижної професії батьків надати дітям більше шансів у житті (51,5%), для школярів найвагомішим є – здатність престижної професії додати людині значущості, більшої ваги в суспільстві (цю альтернативу обирають 54% учнів, що на 8,5% більше, ніж у минулому році).

У 2011 році порівняно з роком 2010 і для дорослих, і для школярів вагомість престижності професій як аргументу професійного вибору дещо знизилася  (на 1 %). Серед школярів її як орієнтир при виборі професії використовує майже  половина опитаних (47,9%), що забезпечує престижності четверте місце в рейтингу аргументів, яким послуговуються старшокласники, обираючи майбутню професію. Вагомішими за престижність для них є цікавість професії та здібності до неї,  які протягом 2010-2011 років виявляють тенденцію до зростання значущості (з 63,0 % до 72,5% та з 63,4 % до 70,4% відповідно). Третє місце посідає такий аргумент як висока зарплатня: його бере до уваги майже половина старшокласників (49,6% проти 49,3 % у 2010 р).). Дорослі при виборі професії використовують ті ж аргументи, що і школярі (цікавість до професії, наявність відповідних здібностей, висока зарплатня), проте їх кількісний вираз є помітно меншим, ніж в учнів (51,7 %, 47,6 % та 41,8 %). Більш вагомим для дорослих є і такий аргумент як можливість працевлаштуватися за фахом, завжди знайти роботу:  на нього орієнтується 36% опитаних, тоді як на престижність трохи більше 30 %. Отже, престижність як аргумент вибору професії значно активніше використовується старшокласниками, ніж дорослим населенням.

Нинішні старшокласники порівняно із дорослими мають помітні відмінності у пріоритетах щодо джерел отримання інформації про професії. Значну її частину школярі сьогодні отримують із сучасних медіа, якими дорослі користувалися у 2-3 рази менше. При цьому значення медіа, передусім інтернета, як джерела інформації про світ професій, помітно зростає (з 48,8% у 2010 році до  55,5% у 2011 році). Більше половини опитаних старшокласників також відмітили в якості джерела інформації про професії розповіді фахівців, біля третини зазначили, що отримують таку інформацію від батьків та  використовують з цією метою спостереження. 20 % старшокласник, тобто кожен п'ятий, отримує інформацію про професії на уроках у школі.  Серед дорослих частка тих, хто зазначив це джерело, становить 13,4%.  Набагато менше, ніж дорослі свого часу, сучасні школярі використовують для отримання інформації про професію нагоду попрацювати (16,9% проти 30,4% серед дорослих). У 2011 році зменшилася (до 7,9%) кількість старшокласників, які в якості джерела інформації назвали профконсультанта. 

Професійні плани сучасних старшокласників, як і в 2010 році, включають більш віддалені в майбутньому характеристики професійного життя (посада, кар’єра, досягнення) – на відміну від планів дорослих, які оцінювали свій професійний план на момент минулого вибору професії. Самооцінка якості професійного плану старшокласників також вища, ніж у дорослих.

Загалом серед учнів старших класів найбільш вираженою, як свідчить аналіз їхніх відповідей на запитання "Яким заняттям ти надав перевагу?", є схильність до професій типу людина – людина (за Є. Климовим), тобто тих, де предметом професійної діяльності виступає інша людина. Друге місце, на відміну від 2010 року,  посідає схильність до професій типу людина – художній образ, залишаючи позаду професії типу людина – знакова система (які посідали друге місце 2010 році); людина – техніка і людина – природа.

У звітному році здійснено адаптацію методичного інструментарію оцінки престижності професій та її чинників (анкети), спрямовану на створення умов для усвідомлення особливостей професійної ідентифікації через порівняння власних показників із загальнонаціональними орієнтирами. Анкету апробовано на студентах першого курсу спеціальності "Психологія" Запорізького національного технічного університету, які щойно вступили до ВНЗ. Результати перебувають в процесі обробки.

Результати дослідження впроваджуються в ДВНЗ УМО, Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна, Одеському національному університеті ім. І. І. Мечникова.

Результати дослідження відображено у 10 публікаціях, серед них 3 інформаційних бюлетеня.  Підготовлено рукописи монографії “Психологія престижності професій” (5 друк. арк.).та навчального посібника “Соціально-психологічні чинники престижності професій: підготовка молоді до активного самоздійснення на сучасному ринку праці” (8 друк. арк.).

Список основних публікацій виконавців НДР:

  1. Динаміка оцінок престижності професій, що користуються попитом на ринку праці. Чинники, умови та особливості вибору професії: інформ. бюл. Жовтень`2011/ за ред. М. І. Найдьонова; упоряд. О. І. Лисенко, Ю. В.– Інститут соціальної та політичної психо-логії НАПН України. – К., 2012. – 127 с.
  2. Молодіжний стандарт міжнародної шкали престижності професій (за оцінками молоддю): інформ. бюл. Липень`2012 / за ред. М. І. Найдьонова; упоряд. Ю. В. Товстокора. – Інститут соціальної та політичної психо-логії НАПН України. – К., 2012. – 26 с.
  3. Найдьонов М. І. Оцінка громадянами творчих спеціальностей за українським стандартом престижності професій / М. І. Найдьонов  // Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України  : у 12 т. – Житомир, 2010. – Т. 12. – Вип. 11. – С. 196–204.
  4. Найдьонов М. І., Григоровська Л. В. Престижність професій як чинник регулювання ринку праці в Україні: ресурси і ризики // Культурно-історичний та соціально-психологічний потенціал особистості в умовах трансформаційних змін у суспільстві // Матеріали Третьої міжнародної науково-практичної конференції, 16-17 вересня 2011 року, м. Одеса. – С.
  5. Найдьонов М. І. Динаміка престижності професій в Україні протягом 2008-2011 років очима дорослих і школярів / М. І. Найдьонов // Актуальні проблеми професійної орієнтації та професійного навчання населення : Матеріали VІ Міжнародної науково-практичної конференції (29-30 листопада 2012 р., м. Київ) : у 2 ч. – Ч. 1. / уклад. : Л. М. Капченко, С. Д. Тарасюк, Л. Г. Авдєєв [та ін.]. – К. : ІПК ДСЗУ, 2012. – С. 191-200. (0,5)

Тема 2008-2010 р.
Моніторинг рівня та чинників Престижності професій
Мониторинг уровня и факторов престижности профессии
Monitoring the level of prestige of the profession and the factors
Номер держреєстрації: 0108U001802

Проведено змістовий аналіз статистичних показників, наданих Державним центром зайнятості населення України за 2001–2007 роки; визначено перелік дефіцитарних професій. Здійснено інвентаризацію наявних методик оцінювання престижності професій, у тому числі міжнародних; обґрунтовано потребу адаптації на всеукраїнській репрезентативній вибірці для дорослого населення міжнародної шкали престижності професій, яка використовується в розвинутих країнах як інструмент прогнозування ринку праці і охоплює все поле професій.

Сформульовано проблему розмірності поля професій і розроблено методологічний інструментарій калібрування одиниці дослідження. Виокремлено два типи суперечностей уявлень про поле професій: інституційні (похідні від традицій аналізу поля професій різними суб’єктами-інституціями – освітою та управлінням ринком праці) і дискурсивні (похідні від особливостей репрезентації в громадській думці поля професій та особливостей когнітивного опрацювання громадянами реалій різноманітності професій). Запропоновано такі методичні інструменти: правила виокремлення  переліку дефіцитних професій на основі статистичних даних служби зайнятості;  словник-кодифікатор найменувань професій, який узгоджує Державний класифікатор професій (традиційний для системи управління ринком праці), класифікацію професій за Е. Климовим (традиційну для системи профорієнтації) і побутові назви професій, які використовують громадяни.

Щоб дослідити рівень і чинники престижності професій, проведено опитування громадської думки з урахуванням максимально повного переліу професій (440 професій), який відповідає міжнародним стандартам їх класифікації, і спектру чинників, конкретизованих в актуальному соціальному контексті. У зв’язку із зміною ситуації на ринку праці введено нові індикатори дефіцитарності робочої сили і робочих місць.

Розроблено гайд для поглибленого дослідження чинників престижності професій і рівня престижності у виборі професії  старшокласниками. Головним результатом якісного дослідження стало розширення поняття чинників із таких, що фіксують вплив на престижність професії в економічній, соціальній, особистісній сферах, до таких, що дають змогу з’ясувати результативність впливів, можливість зміни громадської думки щодо престижності масових професій, що може бути особливим предметом моніторингу.

Запропоновано показник адекватності громадської думки щодо престижності професій реаліям ринку праці (через співвіднесення престижності і дефіцитарності професій); сценарії і технічне програмне забезпечення роботи з базами даних, які ґрунтуються на традиційних для дослідження статистичних пакетах і перетворюють їх у формати, придатні для прикладного використання споживачами.

Проведено моніторинг рівня і чинників престижності професій на основі масових всеукраїнських репрезентативних опитувань
(7628 респондентів, у тому числі 799 – старшокласники загальноосвітніх шкіл). Виявлено вікові і регіональні розбіжності в оцінюванні престижності професій, а також динаміку змін протягом останніх двох років, коли ринок праці інтенсивно реагував на економічну кризу в країні. Завдяки цьому визначено престижність професій як інтегративний показник стану ринку праці з урахуванням різних його масштабів, закладено основи використання моніторингу престижності професій як інструменту управління ринком праці та вдосконалення системи профорієнтації.

Встановлено, що населення України найпрестижнішими вважає економічні (економіст, бухгалтер), управлінські (держслужбовець, начальник відділу), медичні (лікар) та інженерно-інформаційні (програміст) професії. Престижність останніх зростає і далі, особливо серед молоді. 

Виявлено трансформацію соціально-психологічних чинників, що визначають престижність професії у часи економічної кризи: збільшення ваги стабільності і соціальних ресурсів виживання.

Зафіксовано динаміку вагомості чинників престижності професій протягом 2008–2009 років: на тлі збереження домінантного значення  матеріальної винагороди і стабільності в умовах долання економічної кризи значною мірою зросла вага чинника соціального капіталу (престижною все більше респондентів вважають ту професію, яка дає можливість налагоджувати корисні знайомства); усе більшою популярністю користуються професії, де потрібно приймати важливі для багатьох людей рішення, розв’язувати складні завдання. Натомість чинники комфортності умов праці, незалежності, творчої самореалізації, перспектив кар’єри, а також моральних якостей і корисності для суспільства стають менш значущими для визнання професії престижною. На відміну від дорослого населення, розуміння престижності професії учнями загальноосвітніх шкіл на тлі схожої динаміки (визнання важливості матеріального чинника, стабільності, комфорту праці) і далі спирається на уявлення про можливість професійних досягнень і реалізацію творчих здібностей. Важлива для молоді складова престижності професії – забезпечення незалежності – у період суспільно-економічної кризи помітно втрачає свою пріоритетність. Динаміка розподілу соціально-психологічних чинників упродовж останніх років виявляється в зростанні ваги емоційних психологічних станів, які виникають унаслідок визнання престижності професії, а саме: почуття гордості і відчуття власної значущості респонденти називають частіше, ніж прагматичні чинники (наприклад, більші можливості для розв’язання проблем).

У громадській думці державі здебільшого відводиться роль регулятора лише матеріальних чинників ринку праці – визначення розмірів зарплат, вирішення питань оснащення галузі тощо, хоч найбільш ефективними стратегіями регулювання ринку праці населення вважає ефективну систему перекваліфікації та профтехосвіти. Найактуальнішими напрямами дальшого вдосконалення ринку праці респонденти вважають розширення професійних сфер людина–людина і людина–техніка, а також інформування молоді про ймовірність працевлаштування ще на етапі вибору професії в школі, активне залучення до такого своєчасного інформування засобів масової комунікації.

За результатами дослідження підготовлено 3 інформаційні бюлетені загальним обсягом 6 друк. арк., опубліковано 2 статті. Отримані в дослідженні дані використано під час розроблення навчального плану і програми спецкурсу “Соціально-психологічні чинники престижності масових професій та їх врахування в профорієнтаційній роботі з молоддю”. Розпочато впровадження цього плану і програми в Інституті підготовки кадрів Державної служби зайнятості України.

П'ятниця, 13 червня 2014 11:24

Документи

Даний розділ надає Вам можливість ознайомитись з типовими угодами

На даний момент для Вас доступні такі приклади документів:

Ми знаємо, як використовувати свої ресурси для досягнення великих результатів ...

#fc3424 #5835a1 #1975f2 #2fc86b #fevec9 #133f10441 #100313115745