Тема 2010-2012 р.
Науково-методичні засади відстеження динаміки престижності професій, що користуються попитом на ринку праці
Научно-методические основы отслеживания динамики престижности профессий, пользующихся спросом на рынке труда
Scientific and methodic bases of the monitoring  of dynamics of prestige occupations which are in great request in the employment market
Номер держреєстрації: 0110U002242

Проаналізовано вітчизняний і зарубіжний досвід вивчення динаміки престижності професій, що користуються попитом на ринку праці. Удосконалено методику оновлення списку професій для організації моніторингу динаміки та чинників престижності професій, що користуються попитом на ринку праці в Україні, запропоновано критерії і формули, які розширюють класифікацію професій за предметом праці з урахуванням ступеню невизначеності  і трансформацій сучасних професій. Здійснено відстеження основних тенденцій в динаміці рівня престижності професій, що користуються попитом на ринку праці. Проведено три масових опитування дорослого населення України і учнів 9-11-х класів загальноосвітніх шкіл, у яких взяли участь 5080 осіб. Виявлено та описано особливості вибору професії і розуміння престижності професій дорослими та шкільною молоддю як носієм потенційної професійної свідомості, виокремлено основні тенденції динаміки престижності професій та чинників, що її зумовлюють, протягом останніх чотирьох років. Розроблено структуру групового сфокусованого інтерв’ю щодо професійного вибору в сучасних умовах та взаємодії престижності, конкурентності і дефіцитарності професій, опитано школярів на Сході, Півдні, Заході і Центрі України. Розроблено методичні засади використання мобільної мультимедійної технології оцінки престижності професії. Проведено статистичний аналіз даних моніторингу престижності професій для підтвердження системи гіпотез. Виявлено два класи професій (клерки і малокваліфіковані робітники), що мають статистично значущу стабільність показників оцінки престижності. Підготовлено рукописи монографії, навчального посібника, випущено три інформаційні бюлетені.

Здійснено аналіз досвіду вивчення престижності професій у зарубіжних дослідженнях за останні 90 років. Виокремлено дві хвилі популярності дослідження престижності професій: 1) з кінця 1960-х до 1980-х років – у межах соціології з позицій дослідження соціальних статусів та стратифікації суспільства; 2) з початку тисячоліття донині – як міждисциплінарний підхід з поглибленим вивченням психологічних механізмів. Виокремлено тематичні зони, в яких найактивніше розробляється міждисциплінарна проблема престижності професій у світі: контекст формування економічних понять і регулювання ринку праці, роль мотивації та самоповаги при професійному виборі, кроскультурні і територіально-регіональні аспекти внутрішньої економічної політики та міграційних процесів, проблеми гендерних і вікових відмінностей, диференціація престижності професій у певних галузях. У результаті сформульовано низку гіпотез для дослідження індивідуальних, вікових та гендерних відмінностей в оцінювання престижності професій, а також практичного використання рейтингу престижності як інструменту дослідження широкого кола соціальних феноменів.

Удосконалено методичний інструментарій моніторингу престижності професій. Визначено методичну стратегію оновлення списку професій для організації моніторингу динаміки та чинників престижності професій, що користуються попитом на ринку праці в Україні. Запропоновано відповідну схему дій, яка включає чотири методичні складові: 1) моніторинг статистичних даних Державної служби зайнятості щодо наявних у країні вакансій і термінів їх заповнення для виділення списку найбільш дефіцитарних професій за кожним із класів чинного Класифікатора професій України; 2) аналіз даних попередніх опитувань для включення до оновленого списку десятки найбільш престижних професій і тих, які мають найвищу динаміку зростання престижності; 3) включення певних професій на замовлення (зокрема фахівців освітянського профілю, науковців); 4) включення певних професій, необхідних для корекції та оновлення Українського стандарту престижності професій.

Розроблено блок питань анкети для масового опитування, за допомогою якого операціоналізовано індикатори вибору професій, а саме: восьмикутник Є. Климова, який описує ситуацію першого професійного вибору; складові професійного плану; характеристики інформованості про світ професій; окремі стереотипи масової свідомості у сфері професійного вибору; схильність до певного типу професій (для старшокласників). Запропоновано критерії і формули, які удосконалюють класифікацію професій за предметом праці (Є. Клімова) з урахуванням ступеню невизначеності  і трансформацій сучасних професій. Для уточнення невизначених типів орієнтацій на предмет праці започатковано два нові параметри  класифікації: за ступенем невизначеності (в результаті до класичних додається три типи за ступенем невизначеності схильності до взаємодії із предметом професії); за ступенем інтеграції  типів із провідним «людина-людина» (відповідно утворено два нових типи орієнтації на предмет професії матеріальність предмету праці , що інтегрує схильність до типів "техніка – природа" і віртуальність –  інтегрує два інших типи "знакова система – художній образ"). Уведення цих параметрів дає змогу покращити профорієнтаційну роботу з молоддю на основі механізму вибору професії в діапазоні «доступність-престижність». (Найдьонов М.І.). 

Здійснено моніторинг динаміки престижності професій, що користуються попитом на ринку праці. Проведено три масових опитування дорослого населення України і учнів 9-11-х класів загальноосвітніх шкіл, у яких взяли участь 5080 осіб. Здійснено аналіз емпіричних даних, виявлено особливості вибору професії і розуміння престижності професій шкільною молоддю як носієм потенційної професійної свідомості.

Як і в попередні роки, переважна більшість старшокласників і дорослого населення України вважає, що має більш-менш точні уявлення про престижність професій (91,9% і 80,3% відповідно). Проте динаміка цього показника у дорослих і учнів має відмінності. У 2011 р. частка дорослих, упевнених, що вони мають більш-менш точні уявлення про престижність професій, дещо зменшилась, наблизившись до значень 2008 року (79 %). У кризовому 2009 році  упевненість в розумінні престижності серед дорослого населення мала тенденцію до зниження, а в 2010 році спостерігався її підйом. Така динаміка дає підстави для припущення про зв’язок самооцінки дорослих щодо розуміння престижності професій із визначеністю і стабільністю загальної соціально-економічної ситуації.

Серед старшокласників частка респондентів, які оцінюють себе як таких, що мають уявлення про престижність у 2011 році в цілому зростає. Спостерігаються хвилеподібні її коливання серед старшокласників різного віку: частка тих, хто вважає, що він точно знає, що таке престижність професії, трохи зростає серед  14-літніх (на 1,9 %), значно більше (майже на 6 %) серед 15-літніх, зменшується серед учнів 16-ти років (на 5,2 %) і знову зростає серед 17-літніх (на 3 %).   Відмінність у показниках зумовлена, на наш погляд, різною ситуацією навчання:  розбіжності між учнями 9–11-х класів свідчать про зростання впевненості учнів випускних класів, які готуються до змін в ситуації свого життя (відповідно 38,4%, 35,9% і 44,2%) У цілому серед школярів спостерігалася позитивна динаміка оцінки впевненості в розумінні престижності професій, що збільшує розрив між поколіннями у ставленні до особливостей змін на ринку праці, найбільш виразний на Півдні України.

Відстежено основні тенденції в динаміці рівня престижності професій. Серед високопрестижних професій виявлено тенденцію подальшого зростання престижності професій керуючого банком, судді, директора великого підприємства. Натомість, зменшився в 2011 році рівень престижності таких високостатусних професій як головний бухгалтер, державний службовець, інженер-програміст. Серед інших професій дещо зросла престижність працівників силових структур,  деяких професій промислової сфери – інженерних  (інженер-технолог, інженеа-конструктор) і робітничих (слюсар-сантехнік, фрезерувальник, слюсар-ремонтник, токар, механік), зокрема і вугільної галузі (майстер гірничий, машиніст підземних установок, гірник (шахтар). 

Найбільше зниження оцінок престижності протягом 2010-2011 р. відмічено для професій, що зазвичай асоціюються із низькокваліфікованою працею. Намітилася також тенденція до зниження престижності низки професій економіко-комерційної сфери (економіста, головного бухгалтера, менеджера із збуту, начальника відділу з реклами, касира торговельного залу, експедитора), будівельної (муляр, електрогазозварник),  медичної (молодша медична сестра, лікар-терапевт), транспортної галузей (водій вантажівки, водій автобуса, тролейбуса, трамвая, кондуктор громадського транспорту), низки масових професій сфери послуг (офіціант, перукар-модельєр, бармен).  Неочікувано з огляду на державну кампанію підготовки до Євро 2012 зафіксовано тенденцію падіння престижності таких професій, що мали позитивну динаміку в минулий період: фахівець із готельної справи, фахівець із санаторно-курортної справи, туризмознавець.

Кількісна оцінка громадянами престижності професій сфери освіти загалом не зазнала значних змін: їх престижність протягом 2008–2011 років має середні показники. Уперше в 2011 році потрапила до десятки найбільш престижних професія науковця. Підвищилась престижність професії лаборанта у науковому підрозділі, яка часто стає першою сходинкою в науковій кар’єрі ученого.

Зроблено висновок про те, що означилася тенденція переважного зростання престижності професій виробничої сфери, силових структур, намітилися позитивні зрушення в оцінці престижності професій у сфері науки; стабілізувалося падіння престижності  професій, пов’язаних із законодавством і правочинством; натомість продовжується падіння престижності професій, що асоціюються з політичною діяльністю, означилась тенденція зниження престижності економіко-комерційних професій.

Більшість дорослого населення України (73%) як і раніше визначає престижність професії передусім за рівнем матеріальної винагороди за працю. До найвагоміших чинників престижності професій разом із матеріальним забезпеченням доросле населення відносить: те, що професія дає змогу ні від кого не залежати (у 2011 р. 46,8% респондентів обирають таку альтернативу проти 45,6% в минулому), додає стабільності, упевненості в завтрашньому дні (46,5% проти 48,6%), дозволяє мати привілеї, пільги (40,8% і  40,5%).  Недооцінюється порівняно із світовими традиціями, але має позитивну динаміку такий чинник престижності, як гарна освіта (у 2011 р. його обирають 18,9% дорослих порівняно з  14,1% в 2010 р., що визначає зростання  рейтингового місця на 4 пункти).

Старшокласники, як і дорослі, головним чинником престижності професії вважають чинник матеріальний (73%). Проте школярі на відміну від дорослих громадян більше пов’язують поняття престижності професії з її корисністю для суспільства, передбаченою професією необхідністю приймати впливові рішення, можливістю швидкого кар’єрного зростання і високих професійних досягнень. Натомість менша частка учнів порівняно з дорослими до чинників престижності відносить можливість отримання пільг і привілеїв (на 16,2%).

Зміни в уявленнях про престижну професію серед дорослих полягають у тому, що збільшується значення чинників: дає можливість впливати на думки і погляди багатьох людей , потребує непересічних здібностей, через що не всі можуть її опанувати, потребує тривалого часу для її опанування, гарної освіти. Натомість, зменшується значення чинників: дає змогу реалізувати творчі здібності, працювати в комфортних умовах.

Помітні прогресивні зміни в розумінні престижності професій відбуваються серед старшокласників, які стануть віковою когортою, що протягом наступних 5 років увіллється в ринок праці: якщо в 2010 р. приблизно кожен п’ятий старшокласник вважав, що престижність професії визначається гарною освітою, то в 2011 році частка тих, хто так вважає, становила майже третину від загальної кількості опитаних (31,4%).

Серед соціальних аспектів престижності професій для дорослого населення найвагомішим у 2011 р. є трансгенераційний компонент родинного прагматизму – здатність престижної професії батьків надати дітям більше шансів у житті (51,5%), для школярів найвагомішим є – здатність престижної професії додати людині значущості, більшої ваги в суспільстві (цю альтернативу обирають 54% учнів, що на 8,5% більше, ніж у минулому році).

У 2011 році порівняно з роком 2010 і для дорослих, і для школярів вагомість престижності професій як аргументу професійного вибору дещо знизилася  (на 1 %). Серед школярів її як орієнтир при виборі професії використовує майже  половина опитаних (47,9%), що забезпечує престижності четверте місце в рейтингу аргументів, яким послуговуються старшокласники, обираючи майбутню професію. Вагомішими за престижність для них є цікавість професії та здібності до неї,  які протягом 2010-2011 років виявляють тенденцію до зростання значущості (з 63,0 % до 72,5% та з 63,4 % до 70,4% відповідно). Третє місце посідає такий аргумент як висока зарплатня: його бере до уваги майже половина старшокласників (49,6% проти 49,3 % у 2010 р).). Дорослі при виборі професії використовують ті ж аргументи, що і школярі (цікавість до професії, наявність відповідних здібностей, висока зарплатня), проте їх кількісний вираз є помітно меншим, ніж в учнів (51,7 %, 47,6 % та 41,8 %). Більш вагомим для дорослих є і такий аргумент як можливість працевлаштуватися за фахом, завжди знайти роботу:  на нього орієнтується 36% опитаних, тоді як на престижність трохи більше 30 %. Отже, престижність як аргумент вибору професії значно активніше використовується старшокласниками, ніж дорослим населенням.

Нинішні старшокласники порівняно із дорослими мають помітні відмінності у пріоритетах щодо джерел отримання інформації про професії. Значну її частину школярі сьогодні отримують із сучасних медіа, якими дорослі користувалися у 2-3 рази менше. При цьому значення медіа, передусім інтернета, як джерела інформації про світ професій, помітно зростає (з 48,8% у 2010 році до  55,5% у 2011 році). Більше половини опитаних старшокласників також відмітили в якості джерела інформації про професії розповіді фахівців, біля третини зазначили, що отримують таку інформацію від батьків та  використовують з цією метою спостереження. 20 % старшокласник, тобто кожен п'ятий, отримує інформацію про професії на уроках у школі.  Серед дорослих частка тих, хто зазначив це джерело, становить 13,4%.  Набагато менше, ніж дорослі свого часу, сучасні школярі використовують для отримання інформації про професію нагоду попрацювати (16,9% проти 30,4% серед дорослих). У 2011 році зменшилася (до 7,9%) кількість старшокласників, які в якості джерела інформації назвали профконсультанта. 

Професійні плани сучасних старшокласників, як і в 2010 році, включають більш віддалені в майбутньому характеристики професійного життя (посада, кар’єра, досягнення) – на відміну від планів дорослих, які оцінювали свій професійний план на момент минулого вибору професії. Самооцінка якості професійного плану старшокласників також вища, ніж у дорослих.

Загалом серед учнів старших класів найбільш вираженою, як свідчить аналіз їхніх відповідей на запитання "Яким заняттям ти надав перевагу?", є схильність до професій типу людина – людина (за Є. Климовим), тобто тих, де предметом професійної діяльності виступає інша людина. Друге місце, на відміну від 2010 року,  посідає схильність до професій типу людина – художній образ, залишаючи позаду професії типу людина – знакова система (які посідали друге місце 2010 році); людина – техніка і людина – природа.

У звітному році здійснено адаптацію методичного інструментарію оцінки престижності професій та її чинників (анкети), спрямовану на створення умов для усвідомлення особливостей професійної ідентифікації через порівняння власних показників із загальнонаціональними орієнтирами. Анкету апробовано на студентах першого курсу спеціальності "Психологія" Запорізького національного технічного університету, які щойно вступили до ВНЗ. Результати перебувають в процесі обробки.

Результати дослідження впроваджуються в ДВНЗ УМО, Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна, Одеському національному університеті ім. І. І. Мечникова.

Результати дослідження відображено у 10 публікаціях, серед них 3 інформаційних бюлетеня.  Підготовлено рукописи монографії “Психологія престижності професій” (5 друк. арк.).та навчального посібника “Соціально-психологічні чинники престижності професій: підготовка молоді до активного самоздійснення на сучасному ринку праці” (8 друк. арк.).

Список основних публікацій виконавців НДР:

1. Динаміка оцінок престижності професій, що користуються попитом на ринку праці. Чинники, умови та особливості вибору професії: інформ. бюл. Жовтень`2011/ за ред. М. І. Найдьонова; упоряд. О. І. Лисенко, Ю. В.– Інститут соціальної та політичної психо-логії НАПН України. – К., 2012. – 127 с.
2. Молодіжний стандарт міжнародної шкали престижності професій (за оцінками молоддю): інформ. бюл. Липень`2012 / за ред. М. І. Найдьонова; упоряд. Ю. В. Товстокора. – Інститут соціальної та політичної психо-логії НАПН України. – К., 2012. – 26 с.
3. Найдьонов М. І. Оцінка громадянами творчих спеціальностей за українським стандартом престижності професій / М. І. Найдьонов  // Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України  : у 12 т. – Житомир, 2010. – Т. 12. – Вип. 11. – С. 196–204.
4. Найдьонов М. І., Григоровська Л. В. Престижність професій як чинник регулювання ринку праці в Україні: ресурси і ризики // Культурно-історичний та соціально-психологічний потенціал особистості в умовах трансформаційних змін у суспільстві // Матеріали Третьої міжнародної науково-практичної конференції, 16-17 вересня 2011 року, м. Одеса. – С.
5. Найдьонов М. І. Динаміка престижності професій в Україні протягом 2008-2011 років очима дорослих і школярів / М. І. Найдьонов // Актуальні проблеми професійної орієнтації та професійного навчання населення : Матеріали VІ Міжнародної науково-практичної конференції (29-30 листопада 2012 р., м. Київ) : у 2 ч. – Ч. 1. / уклад. : Л. М. Капченко, С. Д. Тарасюк, Л. Г. Авдєєв [та ін.]. – К. : ІПК ДСЗУ, 2012. – С. 191-200. (0,5)