Престижність професій

ІСПП НАПН України
м.Київ 04070
вул. Андріївська, 15
каб. 9
telephone icon(044) 425-24-08  
(приймальня)
Середа, 25 червня 2014 11:10

Моніторинг рівня та чинників престижності професій

Автор 
  • розмір шрифту зменшити розмір шрифту зменшити розмір шрифту збільшити розмір шрифту збільшити розмір шрифту
  • Друк
  • Email
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Тема 2008-2010 р.
Моніторинг рівня та чинників Престижності професій
Мониторинг уровня и факторов престижности профессии
Monitoring the level of prestige of the profession and the factors
Номер держреєстрації: 0108U001802

Проведено змістовий аналіз статистичних показників, наданих Державним центром зайнятості населення України за 2001–2007 роки; визначено перелік дефіцитарних професій. Здійснено інвентаризацію наявних методик оцінювання престижності професій, у тому числі міжнародних; обґрунтовано потребу адаптації на всеукраїнській репрезентативній вибірці для дорослого населення міжнародної шкали престижності професій, яка використовується в розвинутих країнах як інструмент прогнозування ринку праці і охоплює все поле професій.

Сформульовано проблему розмірності поля професій і розроблено методологічний інструментарій калібрування одиниці дослідження. Виокремлено два типи суперечностей уявлень про поле професій: інституційні (похідні від традицій аналізу поля професій різними суб’єктами-інституціями – освітою та управлінням ринком праці) і дискурсивні (похідні від особливостей репрезентації в громадській думці поля професій та особливостей когнітивного опрацювання громадянами реалій різноманітності професій). Запропоновано такі методичні інструменти: правила виокремлення  переліку дефіцитних професій на основі статистичних даних служби зайнятості;  словник-кодифікатор найменувань професій, який узгоджує Державний класифікатор професій (традиційний для системи управління ринком праці), класифікацію професій за Е. Климовим (традиційну для системи профорієнтації) і побутові назви професій, які використовують громадяни.

Щоб дослідити рівень і чинники престижності професій, проведено опитування громадської думки з урахуванням максимально повного переліу професій (440 професій), який відповідає міжнародним стандартам їх класифікації, і спектру чинників, конкретизованих в актуальному соціальному контексті. У зв’язку із зміною ситуації на ринку праці введено нові індикатори дефіцитарності робочої сили і робочих місць.

Розроблено гайд для поглибленого дослідження чинників престижності професій і рівня престижності у виборі професії  старшокласниками. Головним результатом якісного дослідження стало розширення поняття чинників із таких, що фіксують вплив на престижність професії в економічній, соціальній, особистісній сферах, до таких, що дають змогу з’ясувати результативність впливів, можливість зміни громадської думки щодо престижності масових професій, що може бути особливим предметом моніторингу.

Запропоновано показник адекватності громадської думки щодо престижності професій реаліям ринку праці (через співвіднесення престижності і дефіцитарності професій); сценарії і технічне програмне забезпечення роботи з базами даних, які ґрунтуються на традиційних для дослідження статистичних пакетах і перетворюють їх у формати, придатні для прикладного використання споживачами.

Проведено моніторинг рівня і чинників престижності професій на основі масових всеукраїнських репрезентативних опитувань
(7628 респондентів, у тому числі 799 – старшокласники загальноосвітніх шкіл). Виявлено вікові і регіональні розбіжності в оцінюванні престижності професій, а також динаміку змін протягом останніх двох років, коли ринок праці інтенсивно реагував на економічну кризу в країні. Завдяки цьому визначено престижність професій як інтегративний показник стану ринку праці з урахуванням різних його масштабів, закладено основи використання моніторингу престижності професій як інструменту управління ринком праці та вдосконалення системи профорієнтації.

Встановлено, що населення України найпрестижнішими вважає економічні (економіст, бухгалтер), управлінські (держслужбовець, начальник відділу), медичні (лікар) та інженерно-інформаційні (програміст) професії. Престижність останніх зростає і далі, особливо серед молоді. 

Виявлено трансформацію соціально-психологічних чинників, що визначають престижність професії у часи економічної кризи: збільшення ваги стабільності і соціальних ресурсів виживання.

Зафіксовано динаміку вагомості чинників престижності професій протягом 2008–2009 років: на тлі збереження домінантного значення  матеріальної винагороди і стабільності в умовах долання економічної кризи значною мірою зросла вага чинника соціального капіталу (престижною все більше респондентів вважають ту професію, яка дає можливість налагоджувати корисні знайомства); усе більшою популярністю користуються професії, де потрібно приймати важливі для багатьох людей рішення, розв’язувати складні завдання. Натомість чинники комфортності умов праці, незалежності, творчої самореалізації, перспектив кар’єри, а також моральних якостей і корисності для суспільства стають менш значущими для визнання професії престижною. На відміну від дорослого населення, розуміння престижності професії учнями загальноосвітніх шкіл на тлі схожої динаміки (визнання важливості матеріального чинника, стабільності, комфорту праці) і далі спирається на уявлення про можливість професійних досягнень і реалізацію творчих здібностей. Важлива для молоді складова престижності професії – забезпечення незалежності – у період суспільно-економічної кризи помітно втрачає свою пріоритетність. Динаміка розподілу соціально-психологічних чинників упродовж останніх років виявляється в зростанні ваги емоційних психологічних станів, які виникають унаслідок визнання престижності професії, а саме: почуття гордості і відчуття власної значущості респонденти називають частіше, ніж прагматичні чинники (наприклад, більші можливості для розв’язання проблем).

У громадській думці державі здебільшого відводиться роль регулятора лише матеріальних чинників ринку праці – визначення розмірів зарплат, вирішення питань оснащення галузі тощо, хоч найбільш ефективними стратегіями регулювання ринку праці населення вважає ефективну систему перекваліфікації та профтехосвіти. Найактуальнішими напрямами дальшого вдосконалення ринку праці респонденти вважають розширення професійних сфер людина–людина і людина–техніка, а також інформування молоді про ймовірність працевлаштування ще на етапі вибору професії в школі, активне залучення до такого своєчасного інформування засобів масової комунікації.

За результатами дослідження підготовлено 3 інформаційні бюлетені загальним обсягом 6 друк. арк., опубліковано 2 статті. Отримані в дослідженні дані використано під час розроблення навчального плану і програми спецкурсу “Соціально-психологічні чинники престижності масових професій та їх врахування в профорієнтаційній роботі з молоддю”. Розпочато впровадження цього плану і програми в Інституті підготовки кадрів Державної служби зайнятості України.

Читати 551 разів Останнє редагування Середа, 02 липня 2014 11:17
Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Ми знаємо, як використовувати свої ресурси для досягнення великих результатів ...

#fc3424 #5835a1 #1975f2 #2fc86b #fevec9 #133f10441 #100313115745